Часті запитання та відповіді

01.08.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 №3219-IX, яким, зокрема, відновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі і строків надання індивідуальних податкових консультацій. 

Як зазначають податківці в роз’ясненнях в «ЗІР», категорія 129.06, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може застосовуватись виключно таким платником податків з дня її надання до моменту її зміни або скасування.

Річний дохід для цілей застосування п. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI обчислюється за весь звітний рік. Отже, в 2023 році до річного доходу Компанії також включається дохід, отриманий в цьому році під час перебування на єдиному податку з особливостями за ставкою 2%.

Відповідно до п. 9 22 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України до 1 серпня 2023 року, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.

Чинним законодавством України не передбачено, що Компанії, у яких була призупинена реєстрація платником ПДВ у зв’язку з переходом на спрощену систему оподаткування (2%) та з 01.08.2023 автоматично відновлено, мають право включити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у вартості товарів/послуг, які були придбані під час перебування на спрощеній системі оподаткування з особливостями оподаткування (2%).

Відповідно до п. 9 1 .2.1 пп. 9 1 .2 п. 9 1 підрозділ 8 р. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI Компанії, у яких була призупинена реєстрація платником ПДВ у зв’язку з переходом на спрощену систему з особливостями оподаткування (2%) та з 01.08.2023 автоматично відновлено, мають право не пізніше 31.10.2023 включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, що були сплачені під час ввезення товарів, необоротних активів, під час застосування спрощеної системи оподаткування з особливостями оподаткування (2%).

Компанія повинна зареєструвати податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійснених до переходу на спрощену систему з особливостями оподаткування (2%) протягом 60 календарних днів з дня відновлення реєстрації платником ПДВ (п.п. 69.1, п.п. 69.39 п. 69 підрозділу 10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, середня заробітна плата для виплати компенсації за невикористану відпустку, яку працівник набув за період з 01.09.2022 по 31.08.2023, обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи у 2023 році, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки, починаючи з 1 січня 2023 року.

Чинним на сьогоднішній день законодавством не встановлено обов’язок з 01.08.2023 використовувати електронні ТТН. Наразі йде тестування е-ТТН, під час якого використання е- ТТН є добровільним. За твердженням високопосадовців, принаймні до 01.01.2024 використання е-ТТН не буде обов’язковим.

Чинним законодавством не передбачено право здійснювати переведення працівника з основного місця роботи на роботу за сумісництвом. У зв’язку з зазначеним, рекомендуємо звільнити працівника з основного місця роботи та, після оформлення працівника на інше основне місце роботи, прийняти за сумісництвом.

Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

Згідно з п. 13 підр. 8 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI не вимагається підтвердження товарно-транспортними накладними, що складаються відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", операцій з перевезення товарів/необоротних активів, придбаних покупцем під час перебування на єдиному податку з особливостями оподаткування (2%), у зв’язку з поверненням таких раніше поставлених товарів/необоротних активів у власність постачальника, а також у зв’язку з подальшим їх постачанням на користь того самого покупця, якщо такі операції з перевезення здійснені у період з 01.08.2023 по 31.10.2023 включно.

Відповідно до п. 3, п. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-IX протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, тобто вказана відпустка надається за угодою між роботодавцем і працівником.
В той же час, у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів. Вказана відпустка надається роботодавцем за заявою працівника в обов’язковому порядку, незалежно від згоди роботодавця.

Всі суб’єкти господарювання (як юридичні особи, так і фізичні особи - підприємці) зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП. Це передбачено п. 8.1 р. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.

Відповідно до п. 8.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України. Це можуть бути офіси (квартира фізичної особи – підприємця, якщо безпосередньо в ній здійснюється господарська діяльність), інше нерухоме майно, земельні ділянки тощо, які суб’єкт господарювання використовує на законних підставах.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» від 17.06.2015 №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг- спеціалістом резидента Дія Сіті. Тобто, вказане повідомлення подається тільки щодо працівників та гіг-спеціалістів. З урахуванням, що особа, яка виконує роботу (надає послуги) на підставі цивільно- правого договору, не є працівником Компанії, повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту не подається.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» від 17.06.2015 №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається резидентом Дія Сіті до територіального органу Державної податкової служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» від 17.06.2015 №413 передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту не подається у випадках прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації. Інформація щодо прийняття директора на роботу передається до податкової служби державним реєстратором під час реєстрації відповідних змін в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі – ПКУ) платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбачене п. 50.1 ст. 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі – ПКУ) у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
В той же час, згідно з пп. 69.38 п. 69 підрозд. 10 р. ХХ ПКУ тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст.і 50 ПКУ, та пені.
Отже, враховуючи вищевказане, станом на сьогодні нараховувати «самоштраф» за виправлення помилок у попередніх звітних періодах не потрібно.

Відповідно до пп. 69.37 п. 69 підрозд. 10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі – ПКУ) тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01.08.2023 та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. При цьому сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.
Отже, у випадку проведення податкової перевірки у період з 01.08.2023 до припинення (скасування) воєнного стану, та виявлення відповідних порушень чинного законодавства, податківці мають право нараховувати штрафні санкції. В той же час, у випадку оплати протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нараховані штрафні санкції скасовуються, а пеня не нараховується.

Відповідно до пп. 69.35 п. 69 підрозд. 10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:
- платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
- платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
- платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.
Отже, станом на сьогоднішній день планові документальні перевірки діяльності фізичної особи-підприємця можуть проводитися податківцями у випадку, якщо фізична особа- підприємець здійснює діяльність, вказану вище за текстом.

Чинним законодавством України на фізичних осіб-підприємців не покладається обов’язок ведення військового обліку, проте високопосадовці наполягають, що всі роботодавці, в тому числі і фізичні особи-підприємці, зобов’язані вести військовий облік щодо своїх працівників.
Тож, фізичні особи-підприємці мають право на власний розсуд прийняти рішення щодо ведення військового обліку.

Відповідно до пп. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020,00 грн. Якщо протягом року до Компанії було застосовано штраф за таке саме порушення, сума штрафу становитиме 2 040,00 грн.

Крім того, згідно зі ст.163 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-X, за вказані вище правопорушення на посадових осіб Компанії може накладатися штраф у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34,00 грн до 51,00 грн) або застосовуватися попередження, а за повторне протягом року таке саме порушення - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51,00 грн до 85 грн).

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері громадського харчування та послуг зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Проте, такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які одночасно відповідають всім наступним критеріям:
- є платниками єдиного податку;
- не зареєстровані платниками податку на додану вартість;
- не провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 №1667-IX (надалі – Закон №1667-IX) резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, яка відповідає сукупно таким вимогам:

- здійснює один або кілька видів діяльності, визначених ч. 4 ст. 5 Закону №1667- IX (комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітня діяльність у галузі ІТ, кібербезпека тощо);
- розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг- спеціалістам (підрядникам) кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим НБУ:
- середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця становить не менше 9 осіб;
- сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менш як 90% суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить не менш як 90% суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу).

Кваліфікований дохід – це сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та роялті, отриманих у результаті здійснення видів діяльності, передбачених ч.4 ст. 5 Закону №1667-IX).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» від 06.09.2022 №2571-IX було внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (надалі – Закон про держреєстрацію), зокрема була виключена стаття 17 1 Закону про держреєстрацію, яка врегульовувала питання подання підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи.
Тож, на сьогоднішній день подавати щорічне підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарів не потрібно.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі – ПКУ) строк зберігання первинної документації та інформації становить:

- 2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення
податкового контролю щодо трансферного ціноутворення та КІК; - 1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються юридичними особами - платниками податку на прибуток на загальній системі оподаткування, юридичними особами - нерезидентами та представництвами нерезидентів, неприбутковими організаціями, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання;
- 1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вищевказані вимоги:
- 1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.
Строки зберігання вищевказаних документів та інформації, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).

Згідно з п. 121.2 ст. 121 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі:
- 5 мінімальних заробітних плат, за кожний такий факт – у випадку ненадання відповіді, документації того, запит щодо якої надано контролюючим органом у зв’язку з отриманням запиту чи інформації від компетентного органу іноземної держави, а також у випадку виявлення помилки чи недостовірних даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки;
- однієї мінімальної заробітної плати – в усіх інших випадках. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов’язку подання інформації, а також ризику проведення позапланової податкової перевірки.

Станом на сьогодні Верховний Суд застосовує сталий юридичний висновок, відповідно до якого для засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислова палата України видається сертифікат. Водночас, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст. 14 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого могли настати певні форс- мажорні обставини (наприклад, Постанови від 07.06.2023 у справі №912/750/22, від 15.06.2023 у справі №910/8580/22).
Отже, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати аналогом відповідного сертифікату та вказаний документ не є підтвердженням настання форс-мажорних обставин у конкретного суб’єкта господарювання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення (невиконання, несвоєчасне виконання) зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок форс – мажору, але не ввільняється від обов’язку його виконання. Тобто виникнення обставин форс – мажору не звільняє від обов’язку сплатити орендну плату. Втім, сторони в договорі оренди можуть погодити інші умови, тож для остаточного вирішення цього питання необхідно здійснити аналіз умов укладеного договору, тож рекомендуємо звернутися до адвоката (юриста). 

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні було введено воєнний стан, строк якого в подальшому було продовжено. Відповідно до інформації, розміщеній на сайті ТПП України, введення воєнного стану може бути визнано форс – мажором у випадку, коли сторона порушила свої зобов’язання у зв’язку із обставинами, пов’язаними із військовою агресією Російської Федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану. Отже, для відповіді на поставлене питання необхідно здійснити комплексний та детальний аналіз ситуації та документів, укладених сторонами правовідносин для встановлення меж впливу воєнного стану на конкретну ситуацію, тому рекомендуємо звернутися до адвоката (юриста).

На сайті ТПП України розміщено інформацію щодо порядку засвідчення форс – мажорних обставин, відповідно до якої в залежності від обставин справи, сторона, яка порушує свої зобов’язання, у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану може долучити до свого повідомлення про форс – мажор або лист, розміщений на сайті, або отримати окремий сертифікат. Тож ситуація є неоднозначною та потребує додаткового вивчення адвокатом (юристом) конкретних документів, укладених сторонами, для надання остаточної відповіді та планування оптимальної стратегії.

19.07.2022 вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352, відповідно до положень якого було відмінено збереження середнього заробітку для військовослужбовців, а відповідно і виплата заробітної плати, тож з цієї дати відсутній обов’язок щодо виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам.

19.07.2022 вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352, відповідно до положень якого було відмінено збереження середнього заробітку для військовослужбовців, проте роботодавець має право за власним бажанням продовжувати оплачувати мобілізованим працівникам середню заробітну плату.

09.07.2022 вступив в силу Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в бойових діях в умовах воєнного стану» від 19.06.2022 №2308-IX, відповідно до положень якого на період дії воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій працівників. Своєю чергою, дія цього закону не поширюється на середній заробіток мобілізованих працівників. Отже, необхідно утримувати військовий збір з середньої заробітної плати мобілізованих працівників. 

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352, відпустка без збереження заробітної плати може надаватися за згодою роботодавця протягом періоду дії воєнного стану без обмеження строку, а на вимогу робітника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку тривалістю не більше 90 календарних днів.

У період дії воєнного стану відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352 працівник має право отримати щорічну відпустку повної тривалості незалежно від терміну такої відпустки, крім випадків прийняття роботодавцем рішення про обмеження строку щорічної відпустки працівників. Роботодавець має право прийняти рішення про обмеження строку відпустки як всіх працівників, так і окремої категорії, проте тривалість щорічної основної відпустки не може бути менше 24 календарних днів за поточний робочий рік.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352 було внесено зміни, відповідно до яких заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором. Отже, виплата заробітної плати за період відпустки повинна бути здійснена не пізніше, ніж напередодні початку відпустки, якщо інші строки не встановлені внутрішніми документами компанії.

Відповідно до положень ч. 1 п. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII військовослужбовцям заборонено займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю. Крім того, на період мобілізації працівник вважається увільненим від роботи. Отже, якщо мобілізований працівник не працює на посадах, що внесені до виключень, зазначених вище, він не має права з моменту мобілізації продовжувати працювати на цьому підприємстві, в тому числі дистанційно. Водночас, на період мобілізації за ним зберігається посада та місце роботи. 

Відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX, що набрав чинності 19.07.2022, за мобілізованими працівниками період їх військової служби не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку на підприємстві. До 19.07.2022 такого винятку в ст. 82 КЗпП не було передбачено. З цієї дати, період мобілізації працівника роботодавець НЕ зараховує в трудовий стаж, що дає право на щорічну відпустку.

З урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX Держпраці з 19.07.2022 дозволено здійснення перевірок дотримання законодавства з питань праці з обмеженого переліку підстав та питань.
Інспектори праці перевірятимуть дотримання: (і) вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»; (іі) вимог законодавства з питань виявлення неоформлених трудових відносин; (ііі) вимог законодавства з питань законності припинення трудових договорів. Підстави для призначення таких перевірок на період воєнного стану обмежили винятковим переліком, передбаченим у ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-IX. 

Обов’язок щорічного підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників має розпочатися з 2023 року. Своєю чергою, за п. 4 р. X Закону України від 06.12.2019 №361-IX першочергово повинні були бути оновлені відомості про кінцевих бенефіціарів у Єдиному державному реєстрі, а вже потім з 2023 року виникає необхідність щорічно підтверджувати відповідну інформацію.

Відповідно до чинної редакції п. 69.1 підрозділу 10 р. ХХ Податкового кодексу України у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25.07.2022, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Податкового кодексу України, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
За словами контролерів у категорії 132.01 ЗІР, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022 превалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов’язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділу 10 р. ХХ Податкового кодексу України. Тому, норма п. 52-1 підрозділу 10 р. ХХ Податкового кодексу України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії карантину (COVID-19) на всій території України не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану. 

Відповідно до Закону України від 19.07.2022 №2436-IX суб’єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності у період дії воєнного стану.

Держпраці зазначає на своєму офіційному веб-сайті зазначає, що за відсутності технічної можливості подати повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення можна подати до органів ДПС у паперовій формі разом з копією в електронній формі (умовно - на флешці).
При цьому, якщо роботодавець не має можливості через незалежні від нього обставини подати до органів ДПС повідомлення про прийняття працівника на роботу, то повинен мати підтвердження про намагання вчинити такі дії. При цьому, Держпраці не уточнює, які саме підтвердження в цьому контексті можуть бути достатніми.  

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-IX призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Тобто працівник фактично не працює, не отримує допомогу по державному соціальному страхуванню і за ним не зберігають середній заробіток. Тому період призупинення дії трудового договору не зараховується до стажу роботи для щорічної основної відпустки. 

За постановою КМУ від 28.02.2022 №165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб» строки реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, суб’єктом надання якої є Мінекономіки, на час воєнного стану в Україні зупинено.

Відповідно до пп. 1 п. 1 постанови КМУ від 03.03.2022 №187 забороняється виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є, зокрема, резиденти російської федерації, а також юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації (крім того, що проживає на території України на законних підставах), або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації. Порядок дій у такому випадку залежить від конкретних обставин і потребує залучення юриста для детального аналізу ситуації та її наслідків. 

На спрощеній системі оподаткування заборонені негрошові розрахунки, тому платники не мають права здійснювати розрахунки в негрошовій формі, у тому числі залік зустрічних однорідних вимог, бартерні операції тощо.